Лідери восьми країн ЄС — Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Німеччини та Румунії — 13 березня 2026 року виступили зі спільним зверненням до президента Європейської ради Антоніу Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із закликом заборонити в'їзд до Шенгенської зони колишнім і чинним російським військовим, які воювали в Україніbabel.uabreaking-news.com.uaunited24media.comwww.pravda.com.uawww.eunews.it. Президент Литви Гітанас Науседа оголосив про цей лист, підкресливши, що такі особи становлять «один із найсерйозніших і найстійкіших ризиків» для внутрішньої безпеки ЄС, потенційно сприяючи організованій злочинності, екстремізму або гібридній війні Росіїwww.lrt.lt.

Підписанти наголосили, що понад 180 000 засуджених злочинців були звільнені з російських в'язниць для вступу до армії в обмін на контракти, що посилює побоювання щодо їхньої участі у ворожій діяльності після в'їзду до Європи. Вони закликали до термінових заходів на рівні ЄС, включаючи внесення змін до Візового кодексу, відмови у видачі віз, відмови у наданні посвідок на проживання та довгострокові заборони на в'їзд по всій Шенгенській зоні напередодні засідання Європейської ради 19-20 березня. Ця ініціатива ґрунтується на попередніх зусиллях, таких як просування цієї ідеї Естонією в січні 2026 року та її національні заборони для понад 1000 ідентифікованих російських бойовиківunn.ua.

Ініціатива відображає зростаюче занепокоєння на тлі збільшення кількості виданих росіянам шенгенських віз — з 517 000 у 2023 році до 541 000 у 2024 році, попри обмеження, запроваджені після 2022 року. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас підтримала подібні заборони, заявивши: «Ми не хочемо, щоб воєнні злочинці та диверсанти ходили нашими вулицями», тоді як міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський виступає за обмеження вільного пересування російських дипломатів. Такі країни, як Литва та Естонія, вже впроваджують національні обмеження.